Середньовічний Хотин

Чому погані ці «просвітницькі» рецепти здобуття знань? Що такого вкрай некорисного принесла з собою епоха «тріумфального Розуму»? Страшенну методичну однобокість в пошуку знань, наголос тільки на емпіричні дані, оброблені логічним апаратом нашої психіки. Власне, система освіти, яку ми маємо дотепер, є просвітницькою, «гуманістичною», як її ще називають. Чи треба доводити, що назва «гуманістична» є викликом та глумом над тим, до чого вся ця система врешті решт привела нас всіх в світі? Тоталітаризм в усіх людських відношеннях – від родинних зв’язків до надособистих на рівні держави, атеїзм, що є релігією відчаю та образи на Бога, духовне зубожіння, самотність, психологічне травмування людини, яка потім травмує природу, своє середовище, дегуманізація культури, виродження родинних зв’язків, і над усіма втратами та збитками процвітає лише воєнно-промисловий комплекс та сфера сумнівних розваг?

Критерії віднесення виникнення райковецької етнокультурної спільноти до проміжного масштабу, що більший за середній і менший за великий: 1. Райковецька етнокультурна спільнота була лише продовженням початкового етапу українського етносу, що сформувався в часи празької культури. 2. Але згідно наукових даних В. Барана, ця етнокультурна спільнота охоплювала майже всі східнослов’янські племена (за виключенням сіверян) [1, с. 280], що свідчить про більш вищий рівень консолідаційних процесів в ці часи, ніж в I половині Раннього Середньовіччя. Тут слід зазначити, що крім райковецької етнокультурної спільноти в II періоді Раннього Середньовіччя на українських землях існували й інші слов’янські етнокультурні спільноти. Зубрицька етнокультурна спільнота охоплювала лише частину праслов’ян і вони в ній не становили монолітної спільності, оскільки вона була різноетнічною. 3. Райковецька етнокультурна спільнота, на відміну від зубрицької, була носієм початкового етапу українського етносу, її представляли слов’яни і загалом серед всіх етнокультурних спільнот впродовж досліджуваного періоду вона мала найбільший рівень консолідації. Тому масштаб виникнення райковецької етнокультурної спільноти більший за середній і менший за великий.

У Західній Європі скульптурні твори робили переважно із каменю та піщанику, в Італії - з мармуру. Поширеним було лиття з бронзи, різьблення скульптури з дерева.

. ІV. Закріплення нових знань учнів. Людям необхідно вивчати історію, оскільки без знання свого минулого вони не зможуть зрозуміти сучасність і спрогнозувати майбутнє. Історія України містить чимало цінного для розуміння сьогодення.

Середньовічні собори були своєрідними кам'яними енциклопедіями універсальних знань, «біблійним світом», а для більш освічених глядачів вони слугували втіленням християнських догм та уявлень про світ. Через декілька століть середньовічна Західна Європа набуде сформовану художню мову та систему образів.